drift
- drift
- [drɪft]
1. n
1) пові́льна течія́
2) мор. дрейф
3) ав. девіа́ція, зне́сення; шви́дкість зне́сення
4) на́прям, спрямо́ваність; на́мір, пра́гнення, тенде́нція
the drift of a speech — спрямо́ваність промо́ви
I don't understand his drift — не розумі́ю, куди́ він гне
the drift of a discourse — основни́й на́прям промо́ви (бе́сіди)
5) паси́вність; бездія́льність
the policy of drift — полі́тика бездія́льності (паси́вності)
6) заме́т, кучугу́ра ; ку́па, нане́сена ві́тром
7) геол. льодовико́вий нано́с
8) дри́фтерна сіть
9) гірн. штрек, горизонта́льний хід
10) , військ. дерива́ція
2. v
1) відно́сити(ся) ; дрейфува́ти
the boat drifted out to sea — чо́вен відне́сло (течіє́ю) в мо́ре
2) нано́сити
3) перен. пливти́ за течіє́ю
English-Ukrainian transcription dictionary .
2014.
:
Look at other dictionaries:
Drift — may mean: Contents 1 Film and literature 2 Geography 3 Industry … Wikipedia
Drift — Drift, n. [From {drive}; akin to LG. & D. drift a driving, Icel. drift snowdrift, Dan. drift, impulse, drove, herd, pasture, common, G. trift pasturage, drove. See {Drive}.] 1. A driving; a violent movement. [1913 Webster] The dragon drew him… … The Collaborative International Dictionary of English
drift — [ drift ] n. m. • 1842; mot angl. ♦ Anglic. Géol. Dépôt laissé par le recul d un glacier. ● drift nom masculin (anglais drift, poussée) Transistor dans lequel la partie de la base en contact avec l émetteur est plus riche en électrons que le… … Encyclopédie Universelle
drift — drift·age; drift; drift·er; drift·ing·ly; drift·land; drift·less; drift·less·ness; drift·man; spin·drift; spoon·drift; … English syllables
Drift — Drift, a. That causes drifting or that is drifted; movable by wind or currents; as, drift currents; drift ice; drift mud. Kane. [1913 Webster] {Drift anchor}. See {Sea anchor}, and also {Drag sail}, under {Drag}, n. {Drift epoch} (Geol.), the… … The Collaborative International Dictionary of English
Drift — („Treiben“) bezeichnet: in ländlichen Gebieten einen Weg für den Viehtrieb in der Messtechnik einen sich kontinuierlich verändernden Messfehler in der Nachrichtentechnik eine langsame Änderung im Signalweg, siehe Drift (Nachrichtentechnik) in der … Deutsch Wikipedia
Drift — Sf durch Wind erzeugte Strömung; unkontrolliertes Treiben per. Wortschatz fach. (14. Jh.) Entlehnung. Ursprünglich niederdeutsches Seemannswort aus einem ti Abstraktum zu treiben, also Entsprechung zu nhd. Trift. Neuere Bedeutungen hängen in der… … Etymologisches Wörterbuch der deutschen sprache
drift — [drift] n. [ME (akin to ON & MDu drift, OHG trift) < OE drifan, DRIVE] 1. an act or instance of being driven or carried along, as by a current of air or water or by circumstances 2. the course on which something is directed or driven 3. the… … English World dictionary
drift — drȉft m <N mn drìftovi> DEFINICIJA 1. pom. bočno zanošenje broda (zbog vjetra, morske struje itd.) 2. geogr. morska struja koja nastaje pod stalnim naletima vjetra 3. pren. predmeti (podrtine broda, ledeni bregovi itd.) koji plutaju morem… … Hrvatski jezični portal
Drift — (Байрон Бей,Австралия) Категория отеля … Каталог отелей
Drift — Drift, v. i. [imp. & p. p. {Drifted}; p. pr. & vb. n. {Drifting}.] 1. To float or be driven along by, or as by, a current of water or air; as, the ship drifted astern; a raft drifted ashore; the balloon drifts slowly east. [1913 Webster] We… … The Collaborative International Dictionary of English
